Історія справи
Постанова ВГСУ від 09.12.2014 року у справі №910/17167/13Постанова ВГСУ від 20.03.2014 року у справі №910/17167/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2014 року Справа № 910/17167/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників:позивачаДрузь Х.О. - довіреність від 25.03.2014 р.; Гаврилець О.В. - довіреність від 30.01.2012 р. відповідачаМольченко В.Г. - довіреність від 24.07.2012 р. розглянувши матеріали касаційної скаргиВідкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно - монтажне управління"на постановувід 18.09.2014 р. Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/17167/13 господарського суду м. Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-№ 3" до Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно - монтажне управління"простягнення 109 747, 00 грн. Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/3069 від 24.11.2014 р., у зв'язку із відрядженням судді Волковицької Н.О., для розгляду касаційної скарги ВАТ "Спеціалізоване будівельно - монтажне управління" у даній справі, сформовано колегію суддів у складі: суддів: Дроботової Т.Б. - головуючого (доповідача), суддів: Мачульського Г.М., Рогач Л.І.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.11.2014 р. у складі колегії суддів: Дроботової Т.Б. - головуючого, суддів: Мачульського Г.М., Рогач Л.І. касаційна скарга прийнята до розгляду та призначена на 09.12.2014 р.
Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/3121 від 09.12.2014 р., у зв'язку із закінченням відрядження судді Волковицької Н.О., розгляд касаційної скарги здійснювався у складі колегії суддів, затвердженому рішенням зборів суддів Вищого господарського суду України від 13.05.2014 № 1, про що повідомлено присутніх у судовому засіданні представників сторін. Відводів складу суду не заявлено.
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2013р. ПАТ "Трест "Київміськбуд-3" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ВАТ«Спеціалізоване будівельно-монтажне управління» про стягнення 109 746, 00 грн. заборгованості, посилаючись на приписи статей 205, 525, 526, 901, 903 Цивільного коедксу України, статей 181 та 193 Господарського кодексу України.
Позовні вимоги обгурнтовані тим, що між сторонами було укладено договір підряду № 56 від 16.04.2010 р. на виконання будівельно - монтажних робіт на об'єкті будівництва підземного паркінгу, за умовами пункту 5.1 якого на відповідача, як на субпідрядника, було покладено зобов'язання із забезпечення матеріально - технічними ресурсами, необхідними для виконання передбачених договором робіт.
Позивач зазначав, що відповідно до існуючих між сторонами домовленостей, з урахуванням пункту 5.1 договору, позивачем для виконання відповідачем робіт за договором на платній основі надавались послуги автомобілем на загальну суму 109 746, 00 грн., що підтиверджується підписаними сторонами актами здачі - приймання робіт № ОУ-0000005 від 31.08.2010 р. та № ОУ-0000007 від 30.09.2010 р., проте, відповідачем зобов'язання з оплати отриманих послуг не виконані, кошти не сплачені.
ВАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" заперечуючи проти задоволення позову вказувало на недоведеність позивачем виникнення між сторонами будь - яких правовідносин щодо надання послуг автомобілем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору підряду та наявності у відповідача підстав для сплати коштів, про стягнення яких заявлений позов.
Рішенням господарського суду м. Києва від 18.11.2013 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 р., позов задоволено повністю, стягнуто з ВАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" на користь ПАТ "Трест "Київміськбуд-3" 109 746,00 грн. заборгованості.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.03.2014 р. рішення та постанова у даній справі скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи, рішенням господарського суду м. Києва від 10.06.2014 р. (суддя Кирилюк Т.Ю.) позов задоволено повністю, стягнуто з ВАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" на користь ПАТ "Трест "Київміськбуд-3" 109 746,00 грн. заборгованості.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції дйшов висновку щодо доведеності та обгрунтованості позовних вимог.
За апеляційною скаргою ВАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" Київський апеляційний господарський суд (судді: Скрипка І.М., Гончаров С.А., Самсін Р.І.), переглянувши рішення господарського суду м. Києва від 10.06.2014 р. в апеляційному порядку, постановою від 18.09.2014 р. залишив його без змін з тих же підстав.
ВАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій, з урахуванням уточнень, наданих у судовому засіданні касаційної інстанції, просить судові рішення у даній справі скасувати та направити справу на новий розгляд, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неправильним застосуванням судами норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, неповним дослідженням судами всіх обставин справи та залишенням поза увагою недоведеність позивачем належними доказами наявності підстав для стягнення з відповідача спірних грошових коштів.
У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Трест "Київміськбуд-3" просить залишити її без задоволення, а судові рішення залишити без змін вказуючи на те, що доводи скаржника спростовуються встановленими судами, на підставі дослідження усіх доказів у справі в їх сукупності, обставинами.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи, 16.04.2010 р. між ВАТ "Трест Київміськбуд-3" (яке в подальшому було перейменовано на ПАТ "Трест Київміськбуд-3") та ВАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" було укладено договір підряду № 56 на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті будівництва підземного паркінгу на 248 машино-місць при реконструкції Національного спортивного комплексу "Олімпійський" по вул. Червоноармійській, 55 у Печерському районі м. Києва, за умовами якого відповідач мав право залучати необхідні для виконання своїх зобов'язань матеріально-технічні ресурси інших осіб, у тому числі позивача.
За приписами статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згіно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, зокрема з договорів та правочинів.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обрати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (частини 1, 2 статті 205 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
За приписами статей 627, 628 та 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000005 від 31.08.2010 р. на суму 84 480, 00 грн. та № ОУ-0000007 від 30.09.2010 р. на суму 25 266, 00 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, свідчать про вчинення контрагентами (сторонами у справі) правочину, який містить ознаки договору про надання послуг (том 1 а. с. 54-55).
Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 902 вказаного Кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судами під час розгляду справи, на виконання вказівок суду касаційної інстанції в порядку статті 11112 Господарського процесуального коедксу України, також було встановлено, що наявні у матеріалах справи копії талонів замовника форми № 1-ТЗ та подорожні листи вантажного автомобіля типової форми № 2 (том 1 а. с. 94-247) містять підпис та штамп відповідача, як замовника. Відповідно до подорожніх листів автомобілі позивача направлялись у розпорядження відповідача (графа 14) без визначення певних маршрутів з написом "по об'єктам" (графи 30 та 31).
Крім того, позивачем, відповідно до даних щодо автомобілів, зазначених у подорожніх листах вантажного автомобіля ТФ № 2, надавались відповідачу послуги вантажних самоскидів, які належать позивачу, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу "МАЗ 551605-217", д. н. АА 1512 ЕС; транспортного засобу "МАЗ 551605-271", д. н. АА 0674 СК; транспортного засобу "МАЗ 551605-280", д. н. АА 8522 НВ; транспортного засобу "МАЗ-5551", д. н. 21705 КА, транспортного засобу "МАЗ-5551", д. н. 07138.
Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено факт використання відповідачем протягом серпня - вересня 2010р. автомобілів позивача, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000005 від 31.08.2010р. на суму 84 480, 00 грн. та № ОУ-0000007 від 30.09.2010р. на суму 25 266, 00 грн., які підписані без зауважень та скріплені печатками сторін.
При цьому, як встановлено судами, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що Будівельне управління № 9, яким підписано акти здачі - приймання робіт, є підрозділом юридичної особи - ВАТ «Трест Київміськбуд-3», яке перейменовано на ПАТ «Трест «Київміськбуд-3», а особа, яка підписала вищевказані акти здачі-приймання робіт (надання послуг), діяла на підставі виданої позивачем довіреності № 9 від 13.02.2010 р.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Вказана норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України, частинами 1, 2 якої передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк виконання боржником зобов'язання не встановлений, кредитор має право його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк з від дня пред'явлення вимоги.
22.08.2013р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 3/137-1 про виконання грошового зобов'язання, яка залишена останнім без задоволення.
Разом з цим, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження неотримання послуг за наданими позивачем актами здачі - приймання робіт (надання послуг). При цьому, відповідач не заперечував наявність печатки саме його підприємства на вказаних актах, відбитком якої скріплено підпис уповноваженої відповідачем особи на їх підписання.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає судові рішення такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника судова колегія вважає непереконливими, такими, що не відповідають приписам чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи та встановленими судами першої та апеляційної інстанції обставинами.
Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2014 р. у справі № 910/17167/13 та рішення господарського суду м. Києва від 10.06.2014 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач